MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого з верхнім типом ожиріння клінічно тривало відзначалися артеріальна гіпертонія, гіперглікемія, глюкозурія. Смерть настала від крововиливу в головний мозок. Під час патоморфологічного дослідження виявлені базофільна аденома гіпофіза, гіперплазія кори наднирників. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Хвороба Іценко-Кушінга є ендогенною гіперкортицизмною патологією, що виникає внаслідок надмірної секреції адренокортикотропного гормону (АКТГ) гіпофізарною аденомою, найчастіше базофільною. Під впливом хронічно підвищеного АКТГ розвивається двобічна гіперплазія кори наднирників з гіперпродукцією глюкокортикоїдів, насамперед кортизолу. Морфологічно це відображається у збільшенні товщини пучкової зони кори наднирників, проліферації кортикостероїдних клітин та зменшенні ліпідних включень. Макроскопічними проявами хвороби є центральне (верхнє) ожиріння з відкладенням жиру на обличчі, шиї, тулубі та формуванням «бивня диявола» на потилиці. Мікроскопічно у наднирниках виявляється гіперплазія з гіпертрофією клітин, інтерстиціальний фіброз та інволюція сітчастої зони. Надлишок кортизолу спричиняє інсулінорезистентність, гіперглікемію, глюкозурію та вторинний цукровий діабет, а також стимулює гіпертензію шляхом затримки натрію та підвищення судинного тонусу. Патогенетичним підґрунтям є АКТГ-продукуюча аденома, яка гіперстимулює наднирники. Аденома найчастіше базофільного типу, що відображає її гістологічний склад. Хронічна гіперсекреція кортизолу призводить до системних метаболічних і судинних порушень, включаючи остеопороз, катаболізм білків, атрофію м’язів та імунодепресію. Судинні ураження включають атеросклероз та ламкість капілярів, що істотно підвищує ризик внутрішньомозкових крововиливів. Летальною подією в описаному випадку став крововилив у головний мозок, що є типовим ускладненням тяжкої хронічної гіпертензії при гіперкортицизмі. Гіпертензія виникає внаслідок затримки рідини, гіпернатріємії та підвищення реактивності судин до катехоламінів. Супутня гіперглікемія та глюкозурія підтверджують метаболічний характер захворювання. У контексті даних про базофільну аденому гіпофіза, гіперплазію кори наднирників, верхній тип ожиріння, гіпертензію та гіперглікемію, найбільш вірогідним діагнозом є саме хвороба Іценко-Кушінга. Інші запропоновані стани не здатні пояснити одночасно морфологічні, клінічні та метаболічні зміни.

Чому інші варіанти не підходять

Цукровий діабет
Цукровий діабет характеризується хронічною гіперглікемією та мікросудинними ускладненнями, але не супроводжується базофільною аденомою гіпофіза та гіперплазією кори наднирників. У даному випадку гіперглікемія є вторинним проявом гіперкортицизму, що відрізняє його від первинного діабету.
Акромегалія
Акромегалія виникає через надлишок соматотропіну і призводить до гіпертрофії кісток та м’яких тканин, а не центрального ожиріння. Вона не супроводжується гіперплазією наднирників або вираженим гіперкортицизмом. Отже, морфологічні зміни не відповідають цьому діагнозу.
Гіпофізарний нанізм
Гіпофізарний нанізм характеризується дефіцитом гормону росту з карликовістю, затримкою розвитку та гіпогонадизмом. Жодна з цих ознак не присутня в клінічній картині, і немає структурних змін наднирників, що виключає цей варіант.
Адипозогенітальна дистрофія
Адипозогенітальна дистрофія супроводжується центральним ожирінням і гіпогонадизмом через ураження гіпоталамуса, але не викликає артеріальної гіпертензії, гіперглікемії або гіперплазії наднирників. Це принципово відрізняє її від хвороби Іценко-Кушінга.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Хвороби ендокринної системи