У хворого через наявність каменя у загальній жовчній протоці припинилося надходження жовчі у кишечник. Порушення якого з процесів спостерігається при цьому?

Чому це правильна відповідь

Обструкція загальної жовчної протоки каменем повністю припиняє надходження жовчі в дванадцятипалу кишку, що призводить до критичного порушення емульгації та гідролізу жирів. Жовчні кислоти (холева, хенодезоксихолева, дезоксихолева), кон’юговані з гліцином і таурином, у нормі знижують поверхневий натяг жирових крапель, збільшують площу контакту з ліпазами та утворюють міцели для транспорту продуктів гідролізу до щіткової облямівки ентероцитів. При відсутності жовчі тригліцериди практично не гідролізуються панкреатичною ліпазою (яка потребує коліпази та жовчних кислот для активації), жирні кислоти та моногліцериди не розчиняються у водному вмісті кишечника і не всмоктуються. Це призводить до масивної стеатореї (вміст жиру в калі >20 г/добу), втрати жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K), дефіциту незамінних жирних кислот та енергетичного голодування. Порушення всмоктування жирів викликає осмотичну та секреторну діарею через подразнення товстої кишки неабсорбованими жирними кислотами, які гідроксилюються бактеріями до рицинолевої кислоти з подальшою активацією аденілатциклази та підвищенням цАМФ в ентероцитах. Таким чином, ключовим патогенетичним механізмом є відсутність жовчних кислот у просвіті кишечника, що робить неможливим нормальне перетравлення та всмоктування жирів, тоді як гідроліз та всмоктування білків і вуглеводів залишаються збереженими, оскільки їх ферменти (трипсин, хімотрипсин, амілаза) та транспортери не залежать від жовчі.