MedOnline Тренуватись онлайн

Хвора 38-ми років померла під час нападу бронхіальної астми, що не вдалося купірувати. Під час гістологічного дослідження в просвіті бронхів виявлені скупчення слизу, в стінці бронхів багато тучних клітин (лаброцитів), багато з них у стані дегрануляції, а також багато еозинофілів. Який патогенез цих змін у бронхах?

Чому це правильна відповідь

В описаному випадку йдеться про IgE-опосередковану гіперчутливість негайного типу, яка лежить в основі атопічної бронхіальної астми. Це імунопатологічний процес, що характеризується гіперреактивністю імунної системи на інгаляційні антигени, які самі по собі не є небезпечними, але викликають надмірну відповідь через генетичну схильність до синтезу IgE. У пацієнтки механізм загострення був настільки вираженим, що призвів до розвитку гострого обструктивного стану та смерті. Основним молекулярним механізмом є зв’язування антигену з IgE, який фіксований на FcεRI-рецепторах тучних клітин і базофілів. Перехресне зв’язування IgE призводить до дегрануляції тучних клітин, що характерно описано в гістології: велика кількість лаброцитів з явищами дегрануляції. Після дегрануляції вивільняється гістамін, лейкотрієни, простагландини, тріптаза, фактор активації тромбоцитів, які спричиняють інтенсивну бронхоконстрикцію, збільшення судинної проникності, набряк слизової та гіперсекрецію слизу. На клітинному рівні важливу роль відіграє інфільтрація еозинофілів, що також описано в морфологічному дослідженні. Еозинофіли активуються під дією IL-5, виділяють основний білок (MBP), лейкотрієни та інші медіатори, які підтримують спазм, ушкодження епітелію та в’язку слизову реакцію. Це призводить до формування «слизових пробок», які обтурують бронхи і провокують фатальний напад. Системні механізми включають Th2-оркестровану відповідь, з надмірною продукцією IL-4, IL-5 та IL-13, які регулюють класову перебудову IgE, еозинофільну диференціацію та гіперплазію слизових залоз. Нервова система і парасимпатичні шляхи також залучені, посилюючи бронхоспазм. Це пояснює рефрактерність нападу до терапії при тяжких загостреннях. Летальний наслідок розвивається через критичну бронхообструкцію, яка зумовлює гостру вентиляційно-перфузійну невідповідність, важку гіпоксію, наростаючу гіперкапнію та ацидоз, які швидко порушують функцію серця і ЦНС. Саме наявність IgE-опосередкованого механізму з тучними клітинами, еозинофілами та слизом є ключовою ознакою атопії і підтверджує правильність вибору відповіді.

Чому інші варіанти не підходять

Клітинно обумовлений цитоліз
Цей варіант передбачає T-лімфоцит-опосередковану цитотоксичність, характерну для реакцій IV типу. Такі реакції розвиваються повільно, залучають CD8+ T-клітини і макрофаги, а не тучні клітини та еозинофіли. Вони не викликають гострого бронхоспазму та слизових пробок, тому не відповідають морфологічній картині.
Цитотоксична, цитолітична дія антитіл
Це відповідь II типу, де антитіла IgG або IgM ушкоджують клітини через комплемент або ADCC. Вона не супроводжується дегрануляцією тучних клітин чи еозинофілією. Цей механізм призводить до руйнування тканин, а не до спазму та гіперсекреції слизу, описаних у випадку астми.
Імунокомплексний механізм
Механізми III типу обумовлені депозицією імунних комплексів у судинах, що активують комплемент і викликають васкуліт. У цьому випадку немає ознак судинного ушкодження, а описана картина з слизом, дегрануляцією тучних клітин і еозинофілами є типовою для атопії. Тому варіант є невірним.
Гранулематоз
Гранулематоз є реакцією затриманого типу з формуванням макрофагальних гранульом. Він не характеризується IgE, дегрануляцією тучних клітин, еозинофілією чи гострим бронхоспазмом. Така реакція має хронічний перебіг і не є причиною фатального нападу астми.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Реактивність і алергія