У жінки 22-х років, при гістологічному дослідженні збільшених шийних лімфатичних вузлів, виявлені вузлики, що складаються переважно з плоских, дещо витягнутих, з блідо забарвленим ядром, гігантських клітин округло-овальної форми з блідо-рожевою цитоплазмою та з ядрами, розташованими на периферії (у вигляді частоколу), а також дрібних округлої форми клітин з вузьким обідком цитоплазми у центрі деяких вузликів безструктурні маси, забарвлені в блідо-рожевий колір. Для якого захворювання характерні такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Описані морфологічні зміни відповідають специфічному гранулематозному запаленню з утворенням епітеліоїдних гранульом, характерних для туберкульозу. Мікроскопічно визначаються епітеліоїдні клітини, які є трансформованими макрофагами з витягнутими блідими ядрами, слабо оксифільною цитоплазмою і тісним розташуванням, що формує структуру гранульоми. Наявність гігантських клітин типу Ланґганса з периферичним розташуванням ядер у вигляді «частоколу» є патогномонічною ознакою туберкульозного процесу. Центр гранульоми може містити дрібні лімфоцити та осередки казеозного некрозу, який є наслідком гіперчутливості IV типу. Патогенетично туберкульоз характеризується активацією клітинної імунної відповіді з гіперчутливістю уповільненого типу, що призводить до трансформації макрофагів та формування епітеліоїдних гранульом. Інфекція викликається Mycobacterium tuberculosis, які стимулюють продукцію цитокінів, зокрема інтерферону-γ, що сприяє активації клітин фагоцитарної системи. Формування гранульом є спробою організму локалізувати збудник, обмежуючи його поширення, проте вторинний некроз є наслідком токсичного імунного пошкодження. Макроскопічно лімфатичні вузли можуть збільшуватися й ущільнюватися, іноді з напівпрозорими жовтувато-білими вогнищами, що відповідають некротизованим гранульомам. При прогресуванні інфекції можуть розвиватися кальцифіковані рубцеві ділянки. Ускладненням є можливе розповсюдження інфекції з утворенням холодних абсцесів або формуванням свищів, а також генералізація процесу при імунодефіциті. В контексті питання найважливіше те, що в описі згадані ключові діагностичні ознаки: епітеліоїдні клітини, гігантські клітини Ланґганса та гранульоматозна структура. Такі зміни типовими є саме для туберкульозу, а не для інших причин лімфаденопатії. Саме це дозволяє впевнено ідентифікувати діагноз.