У жінки 30-ти років виявлено недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Гідроліз яких поживних речовин буде порушений?

Чому це правильна відповідь

Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози призводить до різкого зниження надходження в просвіт дванадцятипалої кишки трьох основних груп гідролітичних ферментів: протеолітичних (трипсиноген, хімотрипсиноген, проеластаза, прокарбоксипептидази), ліполітичних (панкреатична ліпаза, коліпаза, фосфоліпаза А2) та амілолітичних (α-амілаза). Відсутність активації трипсиногену ентерокіназою блокує каскад перетворення всіх проферментів у активні форми, тому гідроліз білків зупиняється на стадії ендопептидазного розщеплення до великих пептидів без подальшого утворення вільних амінокисот. Дефіцит панкреатичної ліпази та коліпази унеможливлює гідроліз тригліцеридів до моногліцеридів і вільних жирних кислот, що разом із порушенням емульгування жовчними кислотами призводить до стеатореї. Відсутність α-амілази блокує гідроліз крохмалю та глікогену до мальтози та мальтотріози, залишаючи полісахариди недоступними для щіткової облямівки ентероцитів. Клінічно це проявляється синдромом мальдигестії та мальабсорбції з творожистим, жирним, об’ємним калом (панкреатична стеаторея, креаторея, амілорея), втратою ваги та гіповітамінозом жиророзчинних вітамінів. Таким чином, при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози одночасно порушується гідроліз усіх трьох класів макронутрієнтів — білків, жирів і вуглеводів, що відрізняє її від ізольованих ферментопатій (лактазна недостатність, целіакія).