Чоловік 45-ти років звернувся до лікаря з приводу бляшкоподібного утвору на шиї. В біоптаті шкіри гістологічно виявлено пухлинні клітини, розташовані гніздами, які мають круглу та овальну форму з вузьким ободком базофільної цитоплазми та схожі на клітини базального шару епідермісу. Як називається пухлина в пацієнта?

Чому це правильна відповідь

Базаліома є злоякісною епітеліальною пухлиною шкіри, яка походить від клітин базального шару епідермісу або придатків шкіри. Попри злоякісність, вона характеризується повільним місцево-деструктивним ростом і практично відсутністю метастазів. Ключовою морфологічною ознакою є наявність дрібних, округлих або овальних клітин з базофільною цитоплазмою та гіперхромними ядрами, які нагадують базальні кератиноцити, що є фундаментальним критерієм для діагностики. Макроскопічно базаліома часто виглядає як бляшка або вузлик з перламутровим блиском, іноді з телеангіектазіями, і може виразковуватися, формуючи характерну "ulcus rodens". Локалізація на відкритих ділянках шкіри (обличчя, шия) зумовлена канцерогенним впливом ультрафіолету, що викликає ДНК-пошкодження та мутації клітин базального шару, стимулюючи їх неконтрольовану проліферацію. Мікроскопічно базаліома характеризується гніздами пухлинних клітин, що складаються з дрібних темних клітин з вузьким обідком цитоплазми та різко окресленими ядрами. Типовим є ядерний поліморфізм, слабка цитоплазматична диференціація та периферичний палісадний розподіл ядер. Часто спостерігається муцинозна строма, утворення ретракційних щілин між гніздами пухлини та стромою, що є майже патогномонічним для даної пухлини. Патогенез включає активну проліферацію клітин з порушенням регуляції циклу, особливо шляхом мутацій у генах Hedgehog-сигнального шляху (PTCH1), що призводить до безконтрольного росту базальних клітин. Хронічна дія УФ-випромінювання, особливо у пацієнтів зі світлою шкірою, є важливим фактором ризику, який ініціює мутації та індукує канцерогенез. Наслідки базаліоми пов’язані з її локально-інвазивною природою: пухлина руйнує епідерміс, дерму та може вражати підлеглі м’язи, хрящі та кістки. Проте метастази виникають надзвичайно рідко, що відрізняє її від високодиференційованих плоскоклітинних раків, які мають вищу здатність до метастазування. Морфологічні ознаки, описані в біоптаті, з типовою клітинною диференціацією та організацією, однозначно відповідають базаліомі і виключають інші пухлини.