У хворого 69-ти років на шкірі в ділянці нижньої повіки з’явилося невелике бляшкоподібне утворення з наступним виразкуванням, яке було оперативно видалене. При мікроскопічному дослідженні утворення: в дермі шкіри комплекси з атипових епітеліальних клітин; периферії клітини розташовані перпендикулярно до базальної мембрани. Клітини темні, призматичної полігональної форми з гіперхромними ядрами з частими мітозами. Іноді зустрічаються утворення, подібні до волосяного фолікула. Яка гістологічна форма рака у хворого?

Чому це правильна відповідь

Базально-клітинний рак є злоякісною епітеліальною пухлиною шкіри, що розвивається з клітин базального шару епідермісу або придатків шкіри. Це інвазивна пухлина, яка характеризується локально деструюючим ростом, але майже ніколи не метастазує. Макроскопічно він часто проявляється у вигляді вузлика або бляшки із центральним виразкуванням, що пояснює появу невеликого бляшкоподібного утворення з наступною виразкою в ділянці нижньої повіки у хворого літнього віку, яка є типовою локалізацією внаслідок хронічної ультрафіолетової експозиції. Мікроскопічна картина базально-клітинного раку є надзвичайно характерною. Клітини пухлини темні, невеликого розміру, з гіперхромними ядрами і вузькою цитоплазмою, що нагадують клітини базального шару епідермісу. Комплекси цих клітин утворюють тяжі, острівці або клубки, занурені в дерму. Одним із ключових морфологічних критеріїв є так званий "палісадний" феномен — периферичні клітини розташовані перпендикулярно до базальної мембрани, створюючи вигляд упорядкованої огорожі. Така організація відображає специфічні властивості пухлинних клітин, що походять з базальних клітин епітелію. Патогенетично базально-клітинний рак асоційований з впливом ультрафіолетового випромінення, яке призводить до мутацій у генах, що регулюють сигнальний шлях Hedgehog, особливо PTCH1. Це стимулює проліферацію клональних клітин із втратою здатності до нормальної диференціації. Повільність росту пухлини поєднується з високою інвазивністю, що призводить до руйнування навколишніх тканин і формування виразок, однак її метастатичний потенціал залишається дуже низьким. Ускладненнями базально-клітинного раку можуть бути локальні дефекти шкіри, глибока інвазія аж до кісткових структур, хронічні виразки, вторинні інфекції та косметичні дефекти. Незважаючи на повільний ріст, пухлина може завдавати значних функціональних і анатомічних порушень, особливо у ділянках із важливою анатомією, як-от повіки, ніс чи вушна раковина. Представлена гістологічна картина з комплексами атипових темних клітин, характерною палісадністю на периферії та локалізацією в дермі повністю відповідає базально-клітинному раку. Жоден інший варіант із запропонованих не демонструє поєднання цих конкретних рис, що робить діагноз однозначним.