У бактеріологічній лабораторії проводиться дослідження м’ясних консервів на вміст ботулінічного токсину. Для цього дослідній групі мишей ввели екстракт із досліджуваного матеріалу та антитоксичну протиботулінічну сироватку типів А, В, Е; контрольній групі мишей ввели екстракт без протиботулінічної сироватки. Яку серологічну реакцію було використано?

Чому це правильна відповідь

Clostridium botulinum є грампозитивною спороутворюючою анаеробною паличкоподібною бактерією з перитрихіальним розташуванням джгутиків у вегетативній формі, утворює овальні субтермінальні спори, що надають клітинам вигляду тенісної ракетки. Збудник виробляє найпотужніший відомий нейротоксин – ботулінічний токсин, який є білковим екзотоксином, що складається з важкого та легкого ланцюгів, термолабільний при нагріванні, але стійкий у консервованих продуктах за відсутності кисню. Токсин продукується в анаеробних умовах у забруднених м’ясних чи рибних консервах, блокуючи вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах, що призводить до флацидного паралічу. Основним фактором патогенності є ботулінічний токсин типів A, B, E (найчастіше в харчовому ботулізмі), який абсорбується в кишечнику, гематогенно поширюється та необоротно зв’язується з пресинаптичними мембранами холінергічних нейронів. Патогенез харчового ботулізму полягає в інтоксикації преформованим токсином з консервів, без колонізації організму бактерією, з розвитком бульбарних паралічів, порушення зору, ковтання та дихання через блокаду нервово-м’язової передачі. Імунна відповідь не встигає розвинутися через швидку дію токсину, тому захворювання є чистою інтоксикацією. Діагностика харчового ботулізму базується на виявленні токсину в сироватці крові хворого, залишках їжі чи консервах за допомогою біопроби на мишах – введення екстракту з подальшим спостереженням за розвитком паралічу та захистом антитоксичною сироваткою. Реакція нейтралізації токсину in vivo є золотим стандартом для ідентифікації типу токсину: захист мишей сироваткою певного типу вказує на відповідний токсин. Посів на анаеробні середовища можливий, але менш інформативний через повільність, серологічні методи для антитіл малоефективні через відсутність імунної відповіді при інтоксикації. Імунітет при ботулізмі є антитоксичним, гуморальним, з нейтралізуючими антитілами до конкретного типу токсину, але природна інфекція не формує імунітету через мізерну дозу антигену. Післяінфекційний імунітет відсутній, можливі повторні випадки. Існують полівалентні анатоксини для активної імунізації в групах ризику та моновалентні сироватки для пасивної терапії. Профілактика включає суворий технологічний контроль консервування, достатню термічну обробку та уникнення домашніх консервів без автоклавування. Правильність варіанту Нейтралізації зумовлена класичним дизайном біопроби на мишах, де контрольна група гине від паралічу після введення екстракту, а дослідна захищена сумішшю антитоксичних сироваток типів A, B, E, що прямо демонструє нейтралізацію ботулінічного токсину антитілами in vivo. Жодна інша серологічна реакція не використовує захист тварин від летальної дії токсину для ідентифікації, а реакції преципітації чи зв’язування комплементу є in vitro без моделі паралічу.