Фільтрат бульйонної культури збудників газової анаеробної інфекції розлили по пробірках, додали видові антитоксичні сироватки, витримали впродовж 40 хвилин при кімнатній температурі. Для визначення виду анаероба тепер необхідно:

Чому це правильна відповідь

Clostridium spp., що викликають газову гангрену (C. perfringens, C. novyi, C. septicum, C. histolyticum та ін.), є грампозитивними спороутворюючими анаеробними паличкоподібними бактеріями з прямокутною чи овальною субтермінальною чи термінальною спорою, що надає клітинам характерний вигляд. Збудники мають перитрихіальне розташування джгутиків у вегетативній формі (крім C. perfringens), капсулу в деяких видів, продукують потужні екзотоксини, зокрема летальні, некротичні, гемолітичні та колагеназу. Видова ідентифікація базується на спектрі токсинів, оскільки культуральні та біохімічні властивості подібні, а типування за токсинами є ключовим для клінічної мікробіології. Основними факторами патогенності є екзотоксини: альфа-токсин (лецитиназа) у C. perfringens, летальний токсин у C. novyi, гамма-токсин у C. septicum тощо, що викликають некроз тканин, гемоліз, набряк та газоутворення через ферментацію м’язових вуглеводів. Патогенез газової гангрени характеризується швидким проникненням спор у глибокі рани з анаеробними умовами, вегетацією та масивною продукцією токсинів, що призводять до некрозу м’язів, інтоксикації та сепсису. Імунна відповідь не встигає сформуватися через швидкість процесу, тому терапія базується на антитоксичних сироватках та антибіотиках. Діагностика газової гангрени включає виділення культури з ранового вмісту на анаеробних середовищах з подальшим визначенням спектру токсинів за допомогою реакції нейтралізації in vivo на мишах: фільтрат культури змішують з видовими антитоксичними сироватками, інкубують та вводять тваринам, спостерігаючи за захистом від летальної дії певного токсину. Цей метод дозволяє ідентифікувати вид клостридії за специфічністю нейтралізації. Посіви та мікроскопія дають попередню діагностику, ПЛР та серологія рідко застосовуються через терміновість процесу. Імунітет при клостридіальних інфекціях антитоксичний, гуморальний, видоспецифічний щодо окремих токсинів. Післяінфекційний імунітет частковий, можливі повторні випадки іншими видами. Існують анатоксини для профілактики в групах ризику, полівалентні антитоксичні сироватки для терапії. Профілактика включає хірургічну обробку ран, антибіотики та вакцинацію в ендемічних умовах. Правильність варіанту Ввести тваринам вміст пробірок зумовлена тим, що класична реакція нейтралізації токсинів клостридій газової гангрени проводиться in vivo: після інкубації фільтрату з видовими антитоксичними сироватками суміш вводять мишам, і захист від смерті певною сироваткою вказує на конкретний вид збудника за спектром токсинів. Жоден інший метод з наведених не дозволяє точно типувати клостридії за токсинами, оскільки аглютинація, преципітація чи посів не розрізняють видові токсини так специфічно.