Під час мікроскопічного дослідження збільшеного шийного лімфатичного вузла визначається стертя його структури, лімфоїдні фолікули відсутні, усі поля зору представлені клітинами з округлими ядрамийі вузьким обідком базофільної цитоплазми. З клінічних даних відомо, що збільшені й інші групи лімфовузлів, а також селезінка та печінка. Про яке захворювання слід думати?

Чому це правильна відповідь

Лімфоїдний лейкоз належить до злоякісних пухлин гемопоетичної тканини, які характеризуються неопластичною проліферацією бластних або зрілих клітин лімфоїдного походження з їх генералізованою інфільтрацією органів. Важливою особливістю є заміщення нормальної тканинної архітектоніки лімфатичного вузла дифузним інфільтратом пухлинних клітин, що зумовлює стертість структури та відсутність лімфоїдних фолікулів. Мікроскопічно переважають мономорфні клітини невеликого розміру з округлими ядрами та вузьким обідком базофільної цитоплазми, що відповідають морфології лімфобластів або малих лімфоцитів залежно від типу лейкозу. Макроскопічно уражені лімфовузли збільшені, щільні, однорідні на розрізі без чіткої фолікулярної диференціації. Таке збільшення є наслідком неконтрольованої пухлинної проліферації та інфільтрації. Наявність гепатоспленомегалії свідчить про дифузне ураження органів ретикулоендотеліальної системи, що характерно для системних пухлин кровотворної тканини, а не локальних пухлинних процесів. Патогенетично процес пов’язаний із клональною трансформацією лімфоїдних клітин у кістковому мозку з наступною їх дисемінацією через кров у периферичні органи. Інфільтрація тканин пухлинними клітинами порушує їх функцію та призводить до клінічних проявів, таких як анемія, кровоточивість, інфекції та генералізована лімфаденопатія. Важливо, що ураження є не обмеженим, а множинним і системним, що відрізняє лейкози від локальних лімфом. Ускладненнями лімфоїдного лейкозу є пурпура, інфекційні ускладнення через імунодефіцит, анемія та ураження внутрішніх органів. Прогресування пухлинної інфільтрації може призводити до печінкової та селезінкової недостатності, а також до інфільтрації нервової системи. Однак ключовим у даному випадку є те, що описана морфологічна картина відповідає саме системній дифузній інфільтрації, а не локальним пухлинним масам. У контексті тесту правильним є саме лімфоїдний лейкоз, тому що описано повне стерте структури лімфовузла, дифузний монотонний клітинний інфільтрат та генералізоване ураження інших органів. Інші варіанти або не мають системного характеру, або морфологічно відрізняються наявністю фолікулярних структур, клітинних поліморфізмів, або іншого типу пухлинних клітин.