Під час розтину тіла померлого чоловіка виявлено, що речовина головного мозку та лімфатичних вузлів має темно-сірий колір, а печінка та селезінка значно збільшені. Гістологічно в них спостерігаються гемомеланоз і гемосидероз. Із анамнезу відомо про періодичні напади гарячки. Для якого захворования характерні такі патогістологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

Малярія є інфекційним захворюванням, спричиненим найпростішими роду Plasmodium, які паразитують у еритроцитах і викликають циклічний внутрішньоклітинний гемоліз. Основою патологічних змін є інтенсивне руйнування еритроцитів та масивне вивільнення гемоглобіну, що перетворюється на пігменти, серед яких гемомеланін, який має темно-сірий або чорний колір. Саме накопичення цього пігменту в органах макрофагальної системи — печінці, селезінці, кістковому мозку, лімфатичних вузлах — створює характерний «чорно-сірий» вигляд тканин, який є патогномонічним для тяжкого перебігу малярії. Макроскопічно печінка та селезінка значно збільшені, щільні, темного кольору, що пов’язано з гіперплазією ретикулоендотеліальної системи та накопиченням пігменту. Лімфатичні вузли та мозкова речовина набувають темно-сірого або майже чорного забарвлення, що зумовлено інфільтрацією макрофагами, наповненими гемомеланіном. Мікроскопічно визначаються макрофаги, що містять гемомеланін (гемомеланоз), а також відкладення гемосидерину внаслідок посиленого перетворення заліза після гемолізу еритроцитів. Ці зміни супроводжуються проліферацією клітин мононуклеарно-фагоцитарної системи та застійними явищами. Патогенетично малярія характеризується циклічним руйнуванням еритроцитів у момент розриву шизонтів, що викликає гострі гарячкові напади, описані в анамнезі. Масивний гемоліз веде до гіперпродукції пігментів, токсичної дії на судини та розвитком гіпоксії тканин, що обумовлює ураження життєво важливих органів. Крім того, паразити здатні адгезувати до ендотелію судин, що призводить до мікроциркуляторних порушень і розвитку гострих церебральних уражень, які є найбільш летальними. Наслідки малярії включають тяжку анемію, гепатоспленомегалію, ДВЗ-синдром, ураження ЦНС, гостру ниркову недостатність та летальні ускладнення. Накопичення пігментів у мозковій речовині пов’язане із ризиком церебральної малярії, яка супроводжується набряком, крововиливами та вираженою неврологічною симптоматикою. Мікроскопічне виявлення двох пігментів — гемомеланіну та гемосидерину — є ключовим морфологічним критерієм для діагностики та оцінки тяжкості процесу. У контексті питання вирішальним є поєднання темно-сірого забарвлення мозку та лімфатичних вузлів, вираженої гепатоспленомегалії, гемомеланозу, гемосидерозу та періодичних нападів гарячки, що є класичною морфологічною та клінічною картиною малярії. Жоден інший запропонований варіант не супроводжується накопиченням гемомеланіну та такою вираженою пігментною трансформацією органів.