MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого внаслідок травми розвинувся травматичний шок, у перебігу якого мали місце наступні порушення: АТ- 140/90 мм рт.ст., Ps- 120/хв. Хворий метушливий, багатослівний, блідий. Якій стадії шоку відповідає цей стан?

Чому це правильна відповідь

У наведеному випадку описано еректильну стадію травматичного шоку, яка є початковою фазою гострої циркуляторної недостатності. На цьому етапі основним механізмом є гіперактивація симпато-адреналової системи у відповідь на масивний больовий стимул, травматичне ушкодження та стрес. Надмірна секреція катехоламінів (адреналін, норадреналін) викликає генералізовану вазоконстрикцію, тахікардію, психомоторне збудження та центральну стимуляцію. Це забезпечує короткочасне підтримання артеріального тиску та церебральної перфузії попри зниження об’єму циркулюючої крові. Молекулярний механізм включає активацію β1-адренорецепторів міокарда, що підвищує ЧСС і силу скорочень, а також α1-адренорецепторів судин, що підвищує периферичний опір. Ренін-ангіотензин-альдостеронова система активується внаслідок гіпоперфузії нирок, що посилює вазоконстрикцію і затримку натрію та води. Усе це спрямовано на збереження перфузійного тиску для життєво важливих органів. При цьому мікроциркуляція погіршується, але макрогемодинамічні показники тимчасово залишаються відносно стабільними, що і демонструє підвищений АТ. Психомоторне збудження, багатослівність, тривожність і блідість є прямими наслідками надлишкової стимуляції ЦНС катехоламінами та централізації кровообігу. Вазоконстрикція шкіри і периферії забезпечує спрямування крові до головного мозку і серця, але клінічно проявляється холодною блідою шкірою і тахікардією. Це компенсаторна реакція, яка на короткий час маскує гіповолемію, проте веде до поглиблення мікроциркуляторних розладів і тканинної гіпоксії. Якщо патологічний процес триває, скорочення об’єму циркулюючої крові і тривала вазоконстрикція призводять до енергетичного виснаження міокарда, метаболічного ацидозу та переходу в торпідну стадію шоку з різким падінням артеріального тиску. Таким чином, еректильна стадія є короткою, гіпердинамічною фазою, де ознаки симпатичної гіперактивації домінують над гемодинамічною недостатністю. Тому правильним є варіант "Еректильна", оскільки описано високий АТ, тахікардію, психомоторне збудження та блідість — типові прояви ранньої фази шоку, зумовленої масивною активацією катехоламінових систем, а не декомпенсацією гемодинаміки.

Чому інші варіанти не підходять

Термінальна
Термінальна стадія характеризується критичною гіпотензією, пригніченням свідомості, анурією та агональними порушеннями гемодинаміки. Вона виникає при повному виснаженні компенсаторних механізмів і не супроводжується психомоторним збудженням або високим АТ, тому не відповідає описаній картині.
Торпідна
Торпідна стадія є фазою декомпенсації, яка проявляється артеріальною гіпотензією, брадикардією або слабкою тахікардією, загальмованістю та млявістю. Вона розвивається після виснаження симпатичної реакції. Високий АТ і психомоторне збудження виключають цю стадію.
Латентний період
Латентний період — це короткий етап від моменту травми до появи клінічних проявів шоку. У цій фазі гемодинаміка зазвичай не порушена, а симптоми відсутні. Оскільки у пацієнта вже наявні виражені прояви, латентний період виключається.
Кінцева
Кінцева стадія — синонім термінальної, з тяжкою гіпотензією, метаболічним ацидозом та глибокими органними порушеннями. Вона несумісна з високим АТ, тахікардією та збудженням, тому не може пояснити клінічну картину.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Екстремальні стани