Внаслідок землетрусу чоловік 50-ти років дві доби перебував під завалами. Після звільнення з-під завалу рятівниками в нього був встановлений синдром тривалого розчавлення. Виникнення якого ускладнення в подальшому найбільш вірогідне?

Чому це правильна відповідь

Синдром тривалого розчавлення є ішемічно-токсичним ураженням м’язів з масивним некрозом міоцитів через тривалу компресію. Після звільнення кровотік відновлюється, але в системний кровообіг надходять продукти розпаду м’язів: міоглобін, креатинкіназа, калій, фосфати, лактат та органічні кислоти. Міоглобін фільтрується клубочками, але преципітує в канальцях при кислих умовах, утворюючи циліндри та обструкцію, а також безпосередньо токсичний для епітелію канальців через окисний стрес та гем-залежні реакції. Гіперкаліємія швидко розвивається через вивільнення калію з некротичних клітин, викликаючи аритмії та зупинку серця в ранній фазі. Гіперфосфатемія та гіпокальціємія через зв’язування кальцію фосфатами сприяють тетанії та метастатичній кальцифікації. Масивний набряк ушкоджених м’язів призводить до гіповолемії з падінням перфузії нирок, посилюючи ішемію канальців. Ацидоз посилює преципітацію міоглобіну та токсичність для нефрону. Клінічно рання фаза характеризується шоком, гіперкаліємією та олігурією, пізня — гострою нирковою недостатністю з азотемією, гіперкаліємією та метаболічним ацидозом. Міоглобінурія дає темне забарвлення сечі, але сеча містить мало еритроцитів. Олігоанурія розвивається через комбінацію преренальної (гіповолемія), ренальної (тубулярний некроз та обструкція) та постренальної (рідко) компонент. Ускладнення включають хронічну ниркову недостатність при тяжкому ураженні, компартмент-синдром з подальшим некрозом, сепсис через транслокацію бактерій з ушкоджених тканин та ДВЗ-синдром через активацію коагуляції продуктами розпаду. Гостра ниркова недостатність є найчастішим та найнебезпечнішим ускладненням через комбіновану токсичну та ішемічну дію на нефрон. Саме гостра ниркова недостатність правильна, бо ключова патогенетична ознака — масивний міоглобіновий та токсичний удар по канальцях з гіповолемією та гіперкаліємією; причинно-наслідковий зв’язок — розчавлення м’язів → некроз міоцитів → вивільнення міоглобіну та токсинів → тубулярна обструкція, некроз та зниження фільтрації → олігоанурія та азотемія, на відміну від інших органів, де ураження вторинне чи менш виражене.