Хлопчик на другому році життя став часто хворіти на респіраторні захворювання, стоматити, гнійничкові ураження шкіри. Навіть невеликі пошкодження ясен і слизової ускладнюються запаленням, що протікає тривало. Встановлено, що у крові дитини практично відсутні імуноглобуліни усіх класів. Зниження функціональної активності якої клітинної популяції лежить в основі описаного синдрому?

Чому це правильна відповідь

В основі описаного синдрому лежить тяжкий гуморальний імунодефіцит, зумовлений глибоким порушенням розвитку та функції В-лімфоцитів, аж до практичної відсутності зрілих плазматичних клітин і продукції антитіл. Саме В-лімфоцити відповідають за синтез імуноглобулінів усіх класів (IgM, IgG, IgA, IgE, IgD), тому їхня кількісна або функціональна недостатність веде до майже повної відсутності антитіл у плазмі. Без антитіл гуморальна ланка імунітету стає неспроможною нейтралізувати патогени, опсонізувати їх та активувати комплемент, що різко знижує ефективність антибактеріального захисту, особливо щодо капсульованих мікроорганізмів, які часто викликають респіраторні та шкірні інфекції. На клітинному рівні при первинних В-клітинних імунодефіцитах порушується диференціювання пре-В-лімфоцитів у зрілі В-клітини з експресією поверхневих імуноглобулінів. Це може бути пов’язано з дефектами тирозинкіназ або інших сигнальних білків, які необхідні для дозрівання В-клітин у кістковому мозку. Унаслідок цього в периферичній крові різко знижена або відсутня В-клітинна популяція, а в лімфатичних вузлах і мигдаликах бідно виражені або відсутні гермінативні центри. Плазматичні клітини, як кінцеві ефектори гуморальної відповіді, не формуються, що пояснює практично повну відсутність сироваткових імуноглобулінів. Відсутність антитіл порушує ключові механізми антиінфекційного захисту. Антитіла в нормі нейтралізують віруси і токсини, опсонізують бактерії для фагоцитів і запускають класичний шлях активації комплементу, що веде до лізису мікроорганізмів. При їх дефіциті фагоцитоз стає малоефективним, оскільки макрофаги та нейтрофіли гірше розпізнають і поглинають неопсонізовані мікроби. Це клінічно проявляється рецидивними респіраторними інфекціями, стоматитами, гнійничковими ураженнями шкіри та тривалим, млявим перебігом запалень навіть після незначних ушкоджень слизових. Дефіцит IgA, який відповідає за місцевий імунітет слизових оболонок, додатково сприяє частим інфекціям дихальних шляхів і ротової порожнини. Відсутність секреторного IgA робить слизові незахищеними від колонізації патогенами, що пояснює часті стоматити та хронічні респіраторні захворювання. Дефіцит IgG позбавляє дитину основного «системного» захисту від бактерій, а дефіцит IgM порушує ранню фазу імунної відповіді. Сукупність цього створює картину тяжкого комбінованого дефіциту саме гуморальної ланки. Наслідком такого імунодефіциту є висока сприйнятливість до бактеріальних і частини вірусних інфекцій, ризик хронізації запальних процесів, формування бронхоектазів, хронічного отиту, синуситу, а в перспективі — амілоїдозу через персистуюче запалення. Цей варіант відповіді є правильним, оскільки саме зниження функціональної активності В-лімфоцитів прямо пояснює практично повну відсутність імуноглобулінів усіх класів і відповідну клінічну картину рецидивних гнійно-запальних процесів на слизових та шкірі.