У крові резус-негативної жінки під час вагітності виявлені специфічні білки, здатні руйнувати резус-позитивні еритроцити плода. Як називається цей захисний компонент організму матері?

Чому це правильна відповідь

Резус-конфлікт є імунопатологічним процесом сенсибілізації резус-негативної матері до резус-антигену (RhD) еритроцитів плода. При першій вагітності резус-позитивним плодом еритроцити плода проникають у кров матері (частіше під час пологів), викликаючи первинну імунну відповідь з продукцією IgM, а потім IgG-антитіл до RhD-антигену. Ці IgG-антитіла малого розміру легко проходять через плаценту при наступній вагітності та зв’язуються з RhD на еритроцитах плода. Антитіла IgG активують комплемент та фагоцитоз макрофагами в селезінці плода, викликаючи гемоліз еритроцитів з вивільненням білірубіну та розвитком анемії. Гемоліз призводить до гіпоксії плода, активації еритропоезу в печінці та селезінці з їхньою гіперплазією, а накопичення непрямого білірубіну викликає ядерну жовтяницю з ураженням базальних гангліїв. Тяжкий гемоліз викликає серцеву недостатність, набряки та гідропс плода. Клінічно резус-конфлікт проявляється гемолітичною хворобою новонароджених з анемією, гіпербілірубінемією, гепатоспленомегалією та неврологічними порушеннями при білірубіновій енцефалопатії. Ускладнення включають внутрішньоутробну загибель плода, тяжку анемію з необхідністю замісного переливання та довготривалі неврологічні дефекти через кернитерус. Саме антитіло є правильним, бо ключова патогенетична ознака — продукція материнських IgG-антитіл до RhD-антигену плода; причинно-наслідковий зв’язок прямий: сенсибілізація матері → IgG через плаценту → гемоліз еритроцитів плода → гемолітична хвороба, на відміну від гормонів, сироватки чи резус-фактора (антиген, а не антитіло) та ФНП (цитокін, не руйнує еритроцити безпосередньо).