У хворого, що надійшов до хірургічного відділення з ознаками гострого апендициту, виявлені наступні зміни білої крові: загальна кількість лейкоцитів - 16 • 10^9 /л. Лейкоцитарна формула: б.- 0, е.- 2%, ю.- 2%, п.- 8%, с.- 59%, л.-25%, м.- 4%. Як класифікуються зазначені зміни?

Чому це правильна відповідь

Гострий апендицит супроводжується інтенсивним гнійно-некротичним запаленням з масивним викидом прозапальних цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α, G-CSF) та хемокінів з вогнища. Ці медіатори стимулюють рецептори на стромальних клітинах і промієлоцитах кісткового мозку, прискорюють проліферацію мієлоїдного паростка та скорочують час дозрівання нейтрофілів з 10–14 до 5–7 діб. В результаті одночасно зростає викид у кров зрілих сегментоядерних нейтрофілів (резервний пул) і молодих форм (паличкоядерних та юних) з проліферативного та дозрівального пулу). Загальна кількість лейкоцитів підвищується до 16×10⁹/л, сегментоядерні нейтрофіли становлять 59 %, паличкоядерні досягають 8 % (норма ≤5 %), з’являються юні форми 2 %, але мієлоцити та промієлоцити відсутні. Така картина свідчить про посилену, але фізіологічну регенерацію нейтрофільного ряду без ознак виснаження кісткового мозку чи токсичного ураження клітин. Відсутність токсичної зернистості, вакуолізації цитоплазми та тіл Деле підтверджує, що молоді нейтрофіли морфологічно повноцінні та функціонально активні. Співвідношення паличкоядерних до сегментоядерних не перевищує 0,2, що відповідає класичному регенеративному зсуву вліво при адекватній реактивній відповіді на гостре бактеріальне запалення. Саме цей тип зсуву є найчастішим при неускладненому гострому апендициті та відображає збережену компенсаторну здатність кісткового мозку.