На розтині тіла померлого від інтоксикації в тонкій кишці знайдено набряк групових лімфатичних фолікулів, виступаючих над поверхнею слизової оболонки у вигляді м’якоеластичних бляшок з нерівною поверхнею у вигляді борозен і звивин, що нагадують поверхню мозку. Який діагноз найбільш імовірний?

Чому це правильна відповідь

Описані зміни відповідають інфекційному захворюванню з переважним ураженням лімфоїдного апарату тонкої кишки, що належить до групи системних бактеріальних інфекцій із вираженою інтоксикацією. Патологічний процес розвивається стадійно та має чітку морфологічну послідовність, характерну саме для черевного тифу. Макроскопічно в клубовій кишці виявляється набряк і гіперплазія групових лімфатичних фолікулів, які різко виступають над поверхнею слизової оболонки. Їх м’якоеластична консистенція та нерівна поверхня у вигляді борозен і звивин створюють характерний вигляд, що порівнюють з поверхнею головного мозку, так звану "мозкоподібну" форму. Мікроскопічно ці зміни зумовлені проліферацією ретикулярних клітин, макрофагів та лімфоцитів у пейєрових бляшках, з формуванням тифозних гранульом. Така гіперплазія є наслідком гематогенного занесення збудника та його фіксації в лімфоїдній тканині кишки. Морфологічні прояви безпосередньо пов’язані з патогенезом черевного тифу, при якому Salmonella typhi має виражену тропність до лімфоїдної тканини. Інтоксикація зумовлена бактеріємією та дією ендотоксину, що пояснює тяжкий загальний стан і летальний кінець. Саме поєднання вираженої інтоксикації з характерною макроскопічною картиною мозкоподібного набряку пейєрових бляшок є вирішальною ознакою, яка дозволяє з високою точністю встановити діагноз черевного тифу та відмежувати його від інших кишкових інфекцій.