У хворого нормально забарвлений кал, у складі якого знаходиться велика кількість вільних жирних кислот. Причиною цього є порушення наступного процесу:
- А Всмоктування жирів Правильна
- Б Секреція ліпаз
- В Жовчоутворення
- Г Жовчовиділення
- Д Гідроліз жирів
Чому це правильна відповідь
Описаний стан відображає порушення вторинної фази жирового обміну — транспорту продуктів ліполізу через ентероцити, а не їхнього гідролізу чи емульгування. Велика кількість вільних жирних кислот у калі свідчить про те, що гідроліз тригліцеридів відбувся, але кінцеві продукти не були абсорбовані. Це відрізняє мальабсорбцію від мальдигестії, при якій у калі переважають нейтральні жири через недостатнє розщеплення. Нормальне забарвлення калу вказує на адекватну присутність стеркобіліну, що виключає значущі порушення жовчоутворення чи жовчовиділення, оскільки при них виникає ахолія або гіпохолія калу. Поєднання нормальної пігментації з наявністю вільних жирних кислот означає, що жовчні кислоти присутні та виконали свою роль у емульгуванні і солюбілізації ліпідів, забезпечивши нормальну дію панкреатичної ліпази. На молекулярному рівні дефект може включати порушення синтезу аполіпопротеїнів, дефект β-окислення, зниження активності транспортерів довголанцюгових жирних кислот або патологію лімфатичного дренажу, що перешкоджає формуванню та транспорту хиломікронів. Без цього жирні кислоти, навіть будучи гідролізованими, не можуть бути включені в метаболізм, що призводить до їх екскреції з калом на тлі стеатореї. Клінічно це проявляється поліфекалією, жирним блиском калу, дефіцитом жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K), гіпокоагуляцією, остеомаляцією, гіповітамінозом A і E, а також катаболічними змінами. Масивна мальабсорбція жирів веде до втрати енергії та білково-енергетичної недостатності, що особливо значуще при хронічних ентеропатіях. Даний варіант є правильним, оскільки ключовий патогенетичний маркер – наявність вільних жирних кислот у калі при нормальній пігментації – вказує на завершений гідроліз і наявність жовчі, але дефект саме абсорбції. Інші варіанти описують процеси, які не можуть привести до такого поєднання лабораторно-клінічних ознак.