У хворого, який тривалий час страждає на хронічний ентероколіт, після вживання молока виникли метеоризм, діарея, коліки. З нестачею якого ферменту в кишечнику це пов’язано?

Чому це правильна відповідь

Симптоми метеоризму, діареї та коліків після вживання молока виникають через непереносимість лактози, зумовлену дефіцитом лактази — ферменту щіткової облямівки ентероцитів тонкого кишечнику. Лактаза гідролізує лактозу (дисахарид молока) на глюкозу та галактозу, які всмоктуються. При її нестачі лактоза не розщеплюється і надходить у товсту кишку незміненою. У товстій кишці лактоза осмолярно утримує воду, викликаючи осмотичну діарею, а бактеріальна флора ферментує її з утворенням коротколанцюгових жирних кислот, вуглекислого газу, водню та метану. Гази розтягують кишку, спричиняючи коліки та метеоризм. Хронічний ентероколіт пошкоджує щіткову облямівку, знижуючи активність лактази (вторинна гіполактазія), що посилює симптоми. Патогенез вторинної лактазної недостатності пов’язаний з втратою зрілих ентероцитів верхівки ворсин, де експресія лактази максимальна. Запалення та атрофія ворсин зменшують поверхню всмоктування та ферментативну активність. Клінічно це проявляється швидким початком симптомів після молока, на відміну від первинної гіполактазії, яка генетично зумовлена. Ускладнення включають хронічну діарею з втратою рідини та електролітів, мальабсорбцію інших нутрієнтів, дисбіоз кишкової флори. Тривалий дефіцит лактази погіршує трофіку слизової, підтримує запалення. Саме лактаза є правильним варіантом, оскільки тільки її дефіцит викликає ферментацію саме лактози з утворенням газів та осмотичною діареєю після молока; інші дисахаридази (мальтаза, сахараза) не впливають на лактозу, а амілаза та глікогенсинтетаза не беруть участі в гідролізі дисахаридів на щітковій облямівці.