Чоловік 43-х років доставлений у лікарню з ознаками черевного тифу. Хворий нещодавно був у місцевості, епідемічній за даним захворюванням, де пив некип'ячену воду з колодязя. З моменту появи перших симптомів пройшло З дні. У цей період збудник може бути виявлений у:
- А Крові Правильна
- Б Тонкій кишці
- В Жовчному міхурі
- Г Лімфоїдній тканині кишківника
- Д Шлунку
Чому це правильна відповідь
Збудником черевного тифу є Salmonella enterica serovar Typhi — грамнегативна паличка з родини Enterobacteriaceae, факультативний анаероб, що не утворює спор і має ліпополісахаридну клітинну стінку та Vi-капсульний антиген. Для цього збудника характерна виражена інвазивність і здатність до системного поширення в організмі людини. Після потрапляння з некип’яченою водою сальмонели проходять через шлунок і тонку кишку, проникають через М-клітини Пейєрових бляшок і фагоцитуються макрофагами. Завдяки здатності виживати та розмножуватися всередині фагоцитів збудник швидко поширюється лімфогенним і гематогенним шляхом. У перші дні клінічних проявів, приблизно на 1–5-й день хвороби, формується первинна бактеріємія. Саме в цей період Salmonella Typhi циркулює в крові у достатній кількості для її лабораторного виявлення, що робить дослідження крові найбільш інформативним. Подальше розмноження збудника відбувається в органах ретикулоендотеліальної системи — печінці, селезінці, кістковому мозку, але на 3-й день від початку симптомів ці локалізації ще не є оптимальними для прямого виявлення. Кишкове виділення сальмонел з калом з’являється пізніше. Саме цей варіант правильний, оскільки ранній період черевного тифу характеризується бактеріємією, і прямий причинно-наслідковий зв’язок між строками захворювання та циркуляцією збудника в крові визначає її як основний діагностичний матеріал у цей момент.