При мікроскопічному дослідженні біоптату нирки виявлено вогнища, в центрі яких розташовані зернисті еозинофільні маси, оточені інфільтратом з лімфоцитів, епітеліоїдних клітин та поодиноких клітин Пирогова-Лангханса. Виберіть патологічний процес, що найповніше відповідає зазначеним змінам:

Чому це правильна відповідь

Гранулематозне запалення є особливим типом хронічного продуктивного запалення, що характеризується утворенням гранульом — вогнищевих скупчень модифікованих макрофагів (епітеліоїдних клітин), гігантських багатоядерних клітин типу Лангханса та лімфоцитарного валу, часто з центральним некрозом. Макроскопічно в нирці гранульоми видно як дрібні сірувато-білі вогнища; мікроскопічно в центрі гранульоми розташовані зернисті еозинофільні маси (казеозного некрозу, оточені короною епітеліоїдних клітин з блідою цитоплазмою та овальними ядрами, поодинокими гігантськими клітинами Пирогова-Лангханса з периферичним розташуванням ядер, зовнішнім лімфоцитарним валом з плазмоцитами та фібробластами, строма фіброзована, судини з ендоваскулітом, паренхіма нирки стиснута та атрофована навколо гранульом. Ці зміни виникають у відповідь на стійкі антигени (мікобактерії туберкульозу, гриби, чужорідні тіла, саркоїдоз), які не піддаються повному фагоцитозу, тому макрофаги трансформуються в епітеліоїдні клітини, зливаються в гігантські та секретують цитокіни (IFN-γ, TNF-α), що підтримують гранульому і викликають казеозний некроз через гіперчутливість сповільненого типу. Ускладнення гранулематозного запалення нирки включають прогресуючий фіброз з формуванням гранулематозного інтерстиціального нефриту, амілоїдоз, хронічну ниркову недостатність, артеріальну гіпертензію та вторинний гіперпаратиреоз. В контексті питання правильним є саме гранулематозне запалення, оскільки поєднання центральних еозинофільних зернистих мас (казеозний некроз), оточених епітеліоїдними клітинами та клітинами Лангханса, є патогномонічною ознакою гранульоми, тоді як інші варіанти описують лише окремі елементи (казеозний некроз, коагуляційний некроз, проліферацію макрофагів) без повної структури гранульоми. Наявність гігантських клітин Пирогова-Лангханса остаточно підтверджує гранулематозний характер.