Чоловік 55-ти років, що скаржиться на біль в ділянці нирок, надійшов в лікарню. В ході ультразвукового обстеження пацієнта виявлено наявність ниркових каменів. Наявність в сечі якої з наведених речовин є найімовірнішою причиною утворення каменів у цього пацієнта?

Чому це правильна відповідь

Утворення ниркових каменів у чоловіка 55-ти років найчастіше пов’язане з гіперпродукцією або зниженою екскрецією сечової кислоти, що призводить до її кристалізації в сечовивідних шляхах з формуванням уратних конкрементів. Сечова кислота є кінцевим продуктом пуринового обміну, каталізованого ксантиноксидазою; при гіперурікемії (подагра, мієлопроліферативні захворювання, масивний розпад клітин, високопуринова дієта) її концентрація в плазмі перевищує 420 мкмоль/л, а в сечі – розчинність (pKa 5,75). У кислому середовищі сечі (рН <5,5), що часто виникає при метаболічному синдромі, зневодненні або хронічній діареї, сечова кислота переходить у нерозчинну недисоційовану форму та кристалізується у вигляді моногідрату сечової кислоти або натрію урату. Кристали сечової кислоти стають ядром конкременту, приєднуючи оксалати кальцію та фосфати, що клінічно проявляється нирковою колькою, гематурією та високим ризиком обструктивної уропатії. У чоловіків середнього віку уратний літіаз становить 40–50% усіх каменів, що підтверджується ультразвуковою картиною та хімічним аналізом конкрементів. Саме сечова кислота є єдиною речовиною з переліку, що здатна утворювати камені при підвищенні концентрації в сечі, тоді як інші метаболіти або не кристалізуються, або утворюють камені за зовсім інших умов.