MedOnline Тренуватись онлайн

Жінка скаржиться на погіршення зору. Під час обстеження у пацієнтки виявлено ожиріння та гіперглікемію натще серце. Яке ускладнення основної хвороби може бути причиною втрати зору?

Чому це правильна відповідь

У пацієнтки наявні класичні ознаки цукрового діабету 2 типу: ожиріння, гіперглікемія натще та прогресивне погіршення зору. Патологія зору у хворих на діабет найчастіше пов’язана з ураженням дрібних судин сітківки, тобто діабетичною мікроангіопатією. Це порушення належить до хронічних ускладнень діабету з ураженням мікроциркуляторного русла, яке виникає внаслідок тривалого токсичного впливу глюкози на ендотелій капілярів. Молекулярно механізм утворення мікроангіопатії включає накопичення кінцевих продуктів глікозилювання (AGEs), активацію поліолового шляху, підвищення активності протеїнкінази С та оксидативний стрес. AGEs ковалентно модифікують білки базальної мембрани капілярів, спричиняючи її потовщення і підвищення проникності. Паралельно високі рівні глюкози знижують NO і викликають ендотеліальну дисфункцію, що порушує перфузію тканин. У сітківці це призводить до мікроаневризм, геморагій та випотів, що є основою діабетичної ретинопатії. Порушення кровопостачання сітківки викликає хронічну гіпоксію, яка стимулює надмірну продукцію VEGF, що в свою чергу веде до неоваскуляризації — формування патологічних, крихких судин. Ці судини легко кровоточать і викликають відшарування сітківки, крововиливи у скловидне тіло та прогресивну втрату зору. Дисфункція перицитів, також викликана гіперглікемією, сприяє порушенню стабільності судинної стінки. Ускладненням діабетичної мікроангіопатії є як непроліферативна, так і проліферативна ретинопатія — основні причини сліпоти у дорослих із хронічною гіперглікемією. Патофізіологічна основа цих змін полягає в ураженні саме дрібних судин, а не великих артерій, тому мікроангіопатія набуває ключового значення. Вона має прямий причинно-наслідковий зв’язок із погіршенням зору. Жоден інший варіант відповіді не пояснює специфічного ураження сітківки. Макроангіопатія викликає ураження великих судин і призводить до інфарктів та інсультів, але не до класичної діабетичної ретинопатії. Нейропатія впливає на периферичні нерви, але не спричиняє втрати зору. Тому єдино правильним варіантом є діабетична мікроангіопатія.

Чому інші варіанти не підходять

Діабетична нейропатія
Діабетична нейропатія уражає периферичні нерви через демієлінізацію та ішемію нервових стовбурів, що проявляється парестезіями, болем та вегетативними порушеннями. Вона не спричиняє структурних змін у сітківці та не є причиною втрати зору.
Діабетична макроангіопатія
Макроангіопатія уражає великі судини — коронарні, мозкові та периферичні артерії — через атеросклероз, прискорений гіперглікемією. Вона веде до інфарктів та інсультів, але не викликає характерних змін сітківки, тому не пояснює втрати зору.
Атеросклероз
Атеросклероз є формою макросудинної патології і уражає великі артерії через накопичення ліпідів та формування бляшок. Він не викликає мікросудинні зміни сітківки, що лежать в основі діабетичної ретинопатії.
Гломерулопатія
Діабетична нефропатія є наслідком мікроангіопатії клубочків, але вона проявляється протеїнурією та нирковою недостатністю, а не втратою зору. Хоча механізм схожий, це не є причиною офтальмологічних порушень у пацієнтки.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патофізіологія ендокринної системи