Серед лімфоцитів розрізняють популяцію клітин, що мають мембранні рецептори до IgM, під впливом специфічних антигенів активуються, мітотично розмножуються, диференціюються у плазматичні клітини, що виробляють антитіла (імуноглобуліни). Як називаються ці клітини?

Чому це правильна відповідь

В-лімфоцити є основними ефекторами гуморального імунітету, які розпізнають антигени через мембранні імуноглобуліни (BCR), переважно IgM та IgD у наївних клітин, що забезпечує первинний контакт з нативними антигенами без обов’язкової участі Т-хелперів при Т-незалежних антигенах. При зв’язуванні антигену з BCR запускається сигнальний каскад через асоційовані молекули Ig-α/Ig-β з активацією тирозинкіназ (Lyn, Syk), фосфоліпази Cγ, підвищення внутрішньоклітинного кальцію та активації транскрипційних факторів NF-κB і NFAT, що призводить до проліферації та диференціації В-клітин у плазмоцити. Плазмоцити масово синтезують і секретують антитіла, спочатку IgM, а при клас-перемиканні під впливом цитокінів від Т-хелперів (IL-4, IFN-γ) переходять на IgG, IgA чи IgE. Цей процес забезпечує нейтралізацію позаклітинних патогенів, активацію комплементу та опсонізацію. Клінічно активація В-лімфоцитів проявляється продукцією специфічних антитіл, формуванням імунної пам’яті через довгоживучі плазмоцити та В-клітини пам’яті. Наслідками дисрегуляції є аутоімунні захворювання з продукцією аутоантитіл чи імунодефіцити з порушенням гуморальної відповіді. Саме В-лімфоцити є єдиними клітинами імунної системи, здатними диференціюватися в плазмоцити та виробляти антитіла, що робить цей варіант правильним у контексті описаного механізму активації та функції. В-лімфоцити забезпечують гуморальну імунну відповідь через продукцію імуноглобулінів, тоді як Т-лімфоцити регулюють клітинний імунітет і не перетворюються на антитіловивідні клітини.