MedOnline Тренуватись онлайн

У результаті виснажливої м'язової роботи у робіткика значно зменшилась буферна ємність крові. Надходженням якої кислої речовини до крові можна пояснити це явище?

Чому це правильна відповідь

Під час виснажливої м’язової роботи потреба скелетних м’язів в АТФ значно перевищує можливості окисного фосфорилювання, тому активується анаеробний гліколіз із відновленням пірувату до лактату під дією лактатдегідрогенази (ЛДГ) за участю NADH. Утворений лактат дисоціює на лактат-аніон і протон Н⁺ (рКа лактату 3,86), при цьому протон зв’язується бікарбонатним буфером крові з утворенням вугільної кислоти, яка під дією карбоангідрази розпадається на СО₂ і Н₂О; СО₂ видаляється легенями, а концентрація НСО₃⁻ у плазмі різко знижується. Саме масивне надходження молочної кислоти (до 15–25 ммоль/л при максимальному навантаженні) є головною причиною гострого метаболічного ацидозу при інтенсивній фізичній роботі та швидкого вичерпання бікарбонатного резерву — основного компонента буферної ємності крові. Зниження рН крові до 7,0–6,8 і падіння стандартного бікарбонату нижче 10 ммоль/л безпосередньо відображає зменшення буферної ємності, що обмежує здатність крові нейтралізувати подальше надходження кислот і призводить до декомпенсованому ацидозу з пригніченням скоротливості міокарда, вазодилятацією, зниженням чутливості до катехоламінів та порушенням свідомості. Ключовою патогенетичною ознакою є саме лактат-ацидоз, зумовлений анаеробним метаболізмом, тоді як інші кислі метаболіти (піруват, кетоглутарат) утворюються в мінімальних кількостях і не мають такого вираженого впливу на буферні системи.

Чому інші варіанти не підходять

3-фосфогліцерату
3-фосфогліцерат — проміжний метаболіт гліколізу та ключовий кофактор взаємодії гемоглобіну з 2,3-бісфосфогліцератом; його концентрація в крові мінімальна і не зростає суттєво навіть при максимальному навантаженні. Він не дисоціює з утворенням вільних протонів у фізіологічних умовах і не впливає на спорідненість гемоглобіну до кисню, а не на буферну ємність крові.
Пірувату
Піруват утворюється в кінці аеробного гліколізу, але при анаеробних умовах майже повністю перетворюється на лактат. Концентрація пірувату в крові зростає незначно (до 0,2–0,3 ммоль/л), його рКа ≈ 2,5, але через низький вміст він не здатний суттєво знизити бікарбонатний буфер і викликати виражене зменшення буферної ємності.
1,3-бісфосфогліцерату
1,3-бісфосфогліцерат — високоенергетичний проміжний продукт реакції гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, швидко перетворюється на 3-фосфогліцерат і далі на 2,3-БФГ в еритроцитах. У плазмі його практично немає, він не надходить у кровотік і не впливає на кислотно-лужний стан та буферні системи.
α-кетоглутарату
α-кетоглутарат — проміжний метаболіт циклу Кребса та обміну глутамату; при інтенсивній роботі його концентрація може навіть знижуватись через активацію циклу. Він є двоосновною кислотою, але надходить у кров у мінімальних кількостях і не викликає значущого ацидозу чи зменшення буферної ємності.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Порушення обміну речовин