У результаті виснажливої м'язової роботи у робіткика значно зменшилась буферна ємність крові. Надходженням якої кислої речовини до крові можна пояснити це явище?

Чому це правильна відповідь

Під час виснажливої м’язової роботи потреба скелетних м’язів в АТФ значно перевищує можливості окисного фосфорилювання, тому активується анаеробний гліколіз із відновленням пірувату до лактату під дією лактатдегідрогенази (ЛДГ) за участю NADH. Утворений лактат дисоціює на лактат-аніон і протон Н⁺ (рКа лактату 3,86), при цьому протон зв’язується бікарбонатним буфером крові з утворенням вугільної кислоти, яка під дією карбоангідрази розпадається на СО₂ і Н₂О; СО₂ видаляється легенями, а концентрація НСО₃⁻ у плазмі різко знижується. Саме масивне надходження молочної кислоти (до 15–25 ммоль/л при максимальному навантаженні) є головною причиною гострого метаболічного ацидозу при інтенсивній фізичній роботі та швидкого вичерпання бікарбонатного резерву — основного компонента буферної ємності крові. Зниження рН крові до 7,0–6,8 і падіння стандартного бікарбонату нижче 10 ммоль/л безпосередньо відображає зменшення буферної ємності, що обмежує здатність крові нейтралізувати подальше надходження кислот і призводить до декомпенсованому ацидозу з пригніченням скоротливості міокарда, вазодилятацією, зниженням чутливості до катехоламінів та порушенням свідомості. Ключовою патогенетичною ознакою є саме лактат-ацидоз, зумовлений анаеробним метаболізмом, тоді як інші кислі метаболіти (піруват, кетоглутарат) утворюються в мінімальних кількостях і не мають такого вираженого впливу на буферні системи.