Під час аутопсії дитини, померлої від серцевої недостатності, виявлено: розширення порожнин шлуночків серця. Мікроскопічно спостерігається: у стромі міокарда повнокрівʼя, набряк, розповсюджені інфільтрати з гістоцитів, лімфоцитів, нейтрофілів, еозинофілів. Якому захворюванню відповідають такі патологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

Дифузнопроміжний ексудативний міокардит є формою хронічного запалення серцевого м’яза, при якому запальний процес поширюється дифузно по міокарду з утворенням проміжних (інтерстиціальних) ексудатів. Макроскопічно серце може бути збільшеним, шлуночки розширені, стінка м’яка через набряк і наявність ексудату, без виражених деструктивних змін міофібрил. Мікроскопічно спостерігаються дифузні інфільтрати з лімфоцитів, гістіоцитів, нейтрофілів та еозинофілів у міжклітинній стромі міокарда. Екстрацелюлярний набряк і повнокрів’я строми створюють умови для порушення мікроциркуляції та метаболічного дисбалансу. Міофібрили відносно збережені, без масивного некрозу, що відрізняє цю форму від альтеративного міокардиту. Патогенез пов’язаний із хронічними інфекційними, токсичними або імунними впливами, що стимулюють проліферацію імунних клітин у проміжній тканині міокарда, призводять до дифузного порушення функції серцевого м’яза, набряку та інфільтрації. Це призводить до хронічної серцевої недостатності, зменшення скоротливості та порушення гемодинаміки. Цей варіант правильний, оскільки відзначається дифузне ураження міокарда з проміжним ексудатом і мішаним клітинним інфільтратом, що відповідає гістологічній картині та клінічним проявам, відрізняючись від вузликових або осередкових форм із локалізованими осередками запалення чи деструкції.