У пацієнта на шкірі обличчя поступово виникла бляшка з некрозом і виразкою в центрі. Під час проведення патогістологічного дослідження біоптату виявлено розростання атипових епітеліальних клітин із великою кількістю патологічних мітозів. Для якого захворювання характерні такі прояви?

Чому це правильна відповідь

Рак шкіри є злоякісною епітеліальною пухлиною, що характеризується інфільтративним зростанням, клітинною атипією та здатністю до некрозу та виразкування. Найчастіше йдеться про плоскоклітинний або базально-клітинний рак, але незалежно від гістологічного варіанту, ключовими ознаками є порушення диференціації та проліферації епітеліоцитів, інвазія в навколишні тканини та розвиток вторинних трофічних порушень, що формують виразку. Морфогенез пухлини обумовлений автономною проліферацією трансформованих клітин та втратою регуляції клітинного циклу. Макроскопічно злоякісні пухлини шкіри часто проявляються вузлом або бляшкою з нерівномірною поверхнею, підвищеною щільністю та схильністю до розпаду. Наявність некрозу в центрі і виразкування є типовою ознакою, що свідчить про швидке зростання пухлини з перевищенням можливостей кровопостачання. У результаті виникає ішемія, що зумовлює некроз тканини і формування виразки, нерідко покритої кірками або детритом. Мікроскопічно рак шкіри характеризується розростанням атипових епітеліальних клітин із гіперхромними ядрами, вираженим поліморфізмом, численними патологічними мітозами та порушенням нормальної стратифікації епітелію. Зустрічається інвазія у дерму та підшкірну клітковину, руйнування базальної мембрани та стромальна реакція у вигляді десмоплазії. Патологічні мітози є маркером генетичної нестабільності та високої проліферативної активності, що відрізняє злоякісні пухлини від доброякісних. Патогенез раку шкіри нерідко пов’язаний з тривалим УФ-опроміненням, що індукує мутації в онкогенах і генах-супресорах пухлин, спричиняючи клональну неопластичну трансформацію кератиноцитів. Ризик розвитку пухлини зростає при хронічній травматизації, імунодефіциті та впливі канцерогенів. Подальший ріст пухлини супроводжується порушенням трофіки тканин, що спричиняє некроз і виразкування як типовий клініко-морфологічний прояв. Наслідками раку шкіри можуть бути локальна інвазія, деструкція тканин, вторинна інфекція, кровотечі та метастазування (для плоскоклітинного раку — у регіонарні лімфовузли). Наявність атипових клітин з патологічними мітозами і клінічна ознака виразки в центрі вказують саме на злоякісний процес, що дозволяє однозначно встановити діагноз раку шкіри, а не доброякісної пухлини або неспецифічного виразкового ураження.