У хворого лікар діагностував гостру гонорею. З анамнезу відомо, що раніше він переніс гонорею та вилікування було повним. До якої категорії інфекцій можна віднести це нове захворювання?

Чому це правильна відповідь

Neisseria gonorrhoeae є грамнегативною бактерією з характерною морфологією бобоподібних диплококів, що не утворює спор, капсул чи джгутиків, але має пілі для адгезії до епітелію слизових оболонок сечостатевих шляхів. Збудник є строго людським патогеном, передається переважно статевим шляхом, не персистує в організмі після повного вилікування та не формує довічного імунітету. Після перенесеної гонореї антитіла до поверхневих антигенів швидко зникають через високу антигенну варіабельність пілів та опа-протеїнів, що робить повторне зараження тим самим чи іншим штамом повністю можливим. Факторами патогенності гонокока є пілі типу IV, що забезпечують міцну адгезію та інвазію, опа-протеїни для проникнення в епітеліальні клітини, ліпоолігосахарид з ендотоксичною активністю та система фазової варіації, що дозволяє уникати імунної відповіді. Збудник має виражену тропність до циліндричного та перехідного епітелію уретри, цервікального каналу, прямої кишки та кон’юнктиви. Патогенез гострої гонореї характеризується місцевим запаленням з масивною нейтрофільною інфільтрацією та гнійною ексудацією, без системного поширення в імунокомпетентних осіб. Діагностика базується на виявленні грамнегативних диплококів у мазках гнійних виділень, посіві на селективні середовища з ідентифікацією за оксидазопозитивністю та ферментацією лише глюкози. Серологічні методи малоефективні через антигенну мінливість, ПЛР застосовується для скринінгу та підтвердження в атипових випадках. Повне вилікування антибіотиками призводить до повної елімінації збудника, що підтверджується негативними контрольними дослідженнями. Імунітет при гонореї є короткочасним і неповним, переважно гуморальним з продукцією антитіл до пілів та LOS, але через антигенну та фазову варіацію не захищає від реінфекції. Післяінфекційний імунітет відсутній, повторні епізоди захворювання трапляються часто при продовженні ризикованої статевої поведінки. Вакцини немає через високу мінливість антигенів, профілактика включає бар’єрну контрацепцію та лікування партнерів. Правильність варіанту Реінфекція зумовлена тим, що нове захворювання розвинулося після повного вилікування попереднього епізоду гонореї, тобто після повної елімінації збудника з організму, з подальшим новим зараженням від зовнішнього джерела. Це класичний приклад реінфекції, коли імунітет не формується, а повторне інфікування відбувається тим самим видом збудника через новий контакт, на відміну від рецидиву, який би виник при персистенції збудника.