У крові хворого концентрація альбумінів складає 2,8 г/л, підвищена концентрація лактатдегідрогенази 5 (ЛДГ5). Про захворювання якого органа це свідчить?
- А Селезінка
- Б Печінка Правильна
- В Серце
- Г Нирка
- Д Легеня
Чому це правильна відповідь
У цій ситуації спостерігаються два ключові біохімічні маркери, які в сукупності відображають порушення функції печінки: дуже низька концентрація альбумінів та підвищена активність ізоферменту лактатдегідрогенази 5. Альбуміни є протеїнами, що синтезуються виключно в гепатоцитах, і зниження їх рівня відображає дефект синтетичної функції печінки при паренхіматозному ураженні. Ця ознака не характерна для гострих гіпоксичних або запальних станів інших органів, оскільки вони не відповідають за синтез альбумінів. ЛДГ5 є ізоферментом лактатдегідрогенази, який найбільш специфічно локалізований у печінці та скелетних м’язах. У випадку печінкового ураження ЛДГ5 зростає внаслідок некрозу гепатоцитів і виходу ферменту в кров. Молекулярно це пов’язано з порушенням енергетичного метаболізму та структурної цілісності клітинних мембран, що викликає некротичну загибель клітин і вивільнення цитозольних ферментів. Печінкова недостатність супроводжується порушенням регуляції білкового метаболізму, що призводить до зменшення синтезу альбуміну, дисбалансу онкотичного тиску плазми, затримки рідини та розвитку набряків і асциту. Це особливо виражено при хронічних дифузних захворюваннях печінки, таких як цироз, вірусний гепатит або токсичні ураження. У цьому випадку низький альбумін є маркером не лише гострого запалення, а й глибоких порушень синтетичної функції. Одночасно, підвищення ЛДГ5 вказує на цитоліз, що може відбуватися при гострих або загострених хронічних процесах. Некротичні зміни спричинюють накопичення лактату, відображаючи метаболічний зсув у бік анаеробного гліколізу. Відсутність інших ізоформ ЛДГ високого рівня робить цей показник більш специфічним для печінкового походження, а не серцевого чи легеневого. Таким чином, комбінація низького рівня альбуміну та високого ЛДГ5 є характерною для ураження саме печінки, де поєднуються порушення синтетичної функції та некроз гепатоцитів. Це дозволяє однозначно ідентифікувати орган-мішеню.